Віра Боднарук: з Україною в серці

Про вік жінок говорити  не прийнято. Але стосовно Віри Боднарук (дівоче прізвище — Лукаш) можна  цього й не приховувати, вітаючи її з життєвим ювілеєм. Настільки вона сповнена завзяття, енергії, яку демонструє в роботі для України і світового українства.
Педагог, мистецтвознавець, професор, голова Товариства Української Мови ім. Т. Шевченка в США. Все це і  ще багато чого — невтомна  пані Віра Боднарук.
А ще вона —  багаторічна читачка  і авторка  нашої газети «Світ-інфо», яка щиро вітає  ювілярку від імені всіх наших читачів.
Друкуємо розповідь про пані Віру, яку написав  Ігор Пасічник, Ректор Острозької академії. Ця стаття надрукована у  книзі «Софія Русова. Мемуари», яку торік видала Полтавська обласна організація Товариства «Просвіта» за фінансової підтримки ТУМ (США).

 Патріотка України Віра Лукаш-Боднарук
    Як багато і водночас так прикро мало знаємо ми сьогодні в Україні про цілу яскраву плеяду українців за межами рідного краю та їхню титанічну працю щодо збереження української духовності для майбутніх поколінь протягом темних десятиліть української  бездержавності! Левову частку цієї важкої праці взяли на себе, пропустили через свої серця та душі українські жінки; і дотепер вони гідно репрезентують Україну в міжнародній спільноті. Чільне місце серед них, безперечно, належить непересічній особистості, мистецтвознавцю, активній громадській діячці, письменниці Вірі Лукаш-Боднарук.
Народилася Віра Лукаш 22 жовтня 1939 року на Донеччині. Її сім`я походила з Полтавщини, але мусила тікати від розкуркулення та Голодомору на Донбас.
Друга світова війна внесла свої фатальні корективи в життя мільйонів українських родин. Не оминула важка доля і родини Лукашів, які від 1943 року опинилися на еміграції в Німеччині, а в перші повоєнні роки (1945 – 1950) перебували в таборі для переміщених осіб у Новому Ульмі. Тут провела свої дитячі роки пані Віра, тут здобула початкову освіту в таборовій українській школі.
Через ускладнення становища українців у Німеччині восени 1950 року родина Лукашів виїздить до США, спочатку оселяються у Пітсбургу, а згодом у Чикаго. Саме в цьому місті Віра закінчила з відзнакою народну та середню школи і була нагороджена стипендією для чотирирічного навчання в Монакському коледжі (Іллінойс), де в 1961 р. отримала ступінь бакалавра.
Свої подальші студії в царині гуманітарних наук Віра Боднарук продовжила  в Чиказькому університеті, діставши в 1963 р. ступінь магістра. Згодом розпочинає працю над докторатом у галузі славістики. У 1985 р. отримала другий ступінь магістра в галузі мистецтв від Державного університету Говернорс.
Ще в юні роки Віра Лукаш-Боднарук стала активним членом українських громадських організацій, які справили неабиякий вплив на формування та розвій її патріотичного світогляду. Була членом управи Організації демократичної української молоді (ОДУМ), головою Української студентської громади в Чикаго (1963 – 1964), а також членом комітету, який збирав кошти на відкриття українознавчих студій при Гарвардському університеті.
Від 1967 р. Віра Лукаш-Боднарук – член однієї з провідних жіночих організацій США – Союзу українок Америки. Обиралася в управу Окружної ради в Чикаго, була головою і членом управи 84-го відділу СУА, а на сьогодні є членом управи 56-го відділу.
Наприкінці 70-х років розпочалася і плідна співпраця пані Віри з Українським інститутом модерного мистецтва (УІММ) у Чикаго, головне завдання якого – зберігати твори мистців з України і мистців українського походження, популяризувати українську літературу, музику, мистецтво, знайомлячи з ними громадськість, підтримуючи та навчаючи молодь. Багато років Віра Лукаш-Боднарук очолює літературну секцію інституту, організовує літературні заходи, в яких беруть участь здебільшого письменники-новатори, які пишуть українською або англійською мовою та дотичні до українства.
Справою життя для Віри Лукаш-Боднарук стала професійна педагогічна діяльність. Ще в студентські роки зробила перші кроки на педагогічній ниві, зокрема навчала української мови і культури в суботній українській школі. Від 1965 р. викладала в Річард Дж. Дейлі коледжі, де згодом отримала звання професора (full professor) і очолювала відділ гуманітарних наук 10 років. Провадила активну громадсько-організаційну роботу в різних комітетах та комісіях, була обрана до складу факультетської ради. Неодноразово виступала спонсором студентських клубів. У 1971 – 1974 рр. викладала українську мову в Чиказькому університеті, видала для своїх студентів підручник «Conversational Ukrainian» (1971).
Доля  тісно пов`язала пані Віру з товариством «Рідна школа», яке охоплює розгалужену мережу шкіл українознавства по всій Америці й роль якого у виховно-освітній, культурно-громадській, педагогічній діяльності важко переоцінити. Протягом 1986-1988 рр. очолювала суботню школу українознавства в Чикаго. У школі з 11 класами і дошкільною підготовкою навчалося 300 учнів. Саме тут Віра Лукаш-Боднарук виявили себе умілим педагогом та організатором, вихователем-патріотом, популяризатором українського мистецтва.
Як директор школи дбала про проведення традиційних українських шкільних свят, як-от Різдво, Новий рік, День Соборності України, День пам`яті Героїв Крут, Шевченківські свята тощо, організувала шкільні гостини всесвітньо відомого соліста «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку Павла Плішки. Школи брала участь в урочистому святкуванні тисячолітнього Хрещення України-Руси, в рамках якого відбулася прем`єра п`єси Надії Скорин «Хрещення України-Руси» в постановці Слави Проців.
У день вшанування пам`яті жертв Голодомору школярам було продемонстровано фільм «Жнива скорботи», організовано зустріч з головою дослідницької комісії Конгресу США з питань Голодомору доктором Джеймсом Мейсом та доктором Мироном Куропасем, членом цієї комісії.
У 1987 р. на конференції вчителів у Рочестері (штат Нью-Йорк) пані Віру обрали заступником голови Шкільної ради в США і доручили їй складне завдання – перевірити програму навчання, яку використовують усі школи українознавства в Америці. Від 1990 р. виконувала обов`язки інспектора «Рідної школи» в Детройті, була членом управи Світової координаційної виховно-освітньої ради (СКВОР) при Світовому конгресі українців (СКУ).
Окрім зазначеного вище, професор Віра Боднарук є членом низки українських наукових та культурно-громадських установ, зокрема Наукового товариства ім. Шевченка в Америці,  Товариства української мови ім. Шевченка в Чикаго (ТУМ); до речі, створення цієї установи в березні 1990 р. було ініційоване Вірою Боднарук, яка і стала першим її головою. Від 1999 р. – член екзекутиви Фундації ім. Івана Багряного, яка фінансує видання українських книжок, журналів та газет, спонсорує конкурси української мови для шкільної молоді в Україні. Також член управи Українського релігійного й культурного осередку в Норт-Порті (відповідає за культурні заходи). Є також членом професійних товариства: Американської асоціації славістичних досліджень; Гуманітарної асоціації; Американської асоціації жінок з університетською освітою; Чиказької Фундації архітектури тощо.
Як очільник ТУМ, пані Віра налагодила тісні та плідні контакти з обласними об`єднаннями Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім.Тараса Шевченка в Україні, з багатьма школами, бібліотеками, університетами (Києво-Могилянська академія, Острозька академія, Чорноморський університет ім. Петра Могили в Миколаєві). Щоб ближче познайомитися з просвітянами в Україні, відвідали майже всі обласні центри, в яких ознайомилися з просвітянською працею на місцях. Пані Віра невтомно координує діяльність ТУМ щодо збирання для України фондів української художньої, історичної, наукової, культурологічної, літературознавчої літератури.
Завдяки співпраці пані Віри Бондарук з Національним університетом «Острозька академія» впродовж останніх кількох років студенти цього навчального закладу мають можливість отримувати стипендії Товариства української мови, які надаються особам, що студіюють українську мову та літературу і досягли значних результатів у навчанні та науковій діяльності.
Віра Боднарук бере участь у радіопередачах, є модератором різноманітних конференцій, активно дописує до різних українських американських часописів та журналів («Свобода», «Народна воля», «Америка», «Молода Україна», «Українське слово», «Час і події», «Наше життя», «Ukrainian Weekly» тощо) статті, в яких порушує нагальні питання культурного життя української громади в Чикаго та Флориді, інформує про події в Україні. Захоплюється музикою, любить читати, працює гідом у Музеї мистецтва в Сарасоті (Флорида).
Часто подорожує Україною разом з чоловіком – Богданом Боднаруком, щирим українським патріотом, надійним другом.
Звичайно, в межах цього невеликого нарису неможливо було вповні охопити всю широку і різноманітну патріотичну діяльність Віри Боднарук. Сподіваємося, що він є лише першим кроком до більш ґрунтовного дослідження про Велику Патріотку України.
   Ігор ПАСІЧНИК,
   Ректор Острозької Академії.

Опубліковано у Світ. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s