Микола СЛАВИНСЬКИЙ: «Мрію перетворити «Український письменник» на потужний видавничий центр»

Микола Славинський, відомий український журналіст і письменник, секретар Національної спілки письменників України, голова творчого об’єднання пригодників та фантастів, віднедавна взяв на себе нелегку ношу — очолив видавництво НСПУ «Український письменник», життєздатність якого через певні обставини доводиться відроджувати з нуля.

— Пане Миколо, що спонукало Вас до цього рішення?

— Пропозиція голови НСПУ Михайла Сидоржевського. 8  квітня ухвалою правління Спілки мене затвердили на посаду директора.

Я мріяв про філологію, але, на щастя (сьогодні  в цьому певен), склалося так, що закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка, й відтоді все життя — в журналістиці. Думав повернутися після навчання на рідну Кіровоградщину, та вже після другого курсу мене запросили працювати в київську газету «Молода гвардія», і я назавжди залишився у столиці…

Свого часу Спілка відпустила видавництво у вільне плавання, а його фактично приватизували й повели туди, куди хотіли. При цьому занедбали все, що одержали в спадок.

За якийсь місяць наша маленька команда вимела з приміщення гори сміття, вивезла машину макулатури, викинула старі комп’ютери, поламані столи й стільці. Ми зробили ремонт. А головне — розібрали звалища книжок на складі, поставили стелажі й розмістили різні видання, знайшли затишний притулок для документів і машинописів від 1938 року, які насипом лежали в павутинні.

Складське приміщення тепер потроху перетворюємо на сучасний арт-простір, де можна буде пити каву, читати книжки, слухати поезію й музику, а також дивитися міні-вистави.

— Які завдання ставите  перед собою?

— Мрію перетворити «Український письменник» на потужний спілчанський видавничий центр, європейський та рідний дім для талановитих авторів з усіх куточків  Батьківщини. За два місяці нашої роботи вже побачили світ кілька помітних книжок, серед яких — поетичні збірки Віктора Женченка та Миколи Луківа, роман про АТО «Брати» Василя Іванини, модерний текст Олега Янченка «Війна початку століття», документальні оповіді про зарубіжних класиків «Нащадки Дон Кіхота» Анатолія Болабольченка. Сподіваємося, найближчим часом з’являться друком  ще п’ять книжок.

Ви людина творча: поет, прозаїк, літературний критик, публіцист… А чого у Вас більше?

— Найбільше, мабуть, літературного критика й журналіста. Бо ж на хліб насущний заробляв і заробляю журналістикою. Проза,  а надто ж поезія — для душі. Перше потребує багато часу, зосередженості, а з лірикою — простіше й воднораз складніше: рядки або прилинули, або обминули тебе.  Видавнича справа для мене — теж не нове. Свого часу я виконував обов’язки директора цього ж таки «Українського письменника», був генеральним директором інших видавничих структур.

— Як критик із досвідом, що сьогодні Ви можете сказати про молодих колег, котрі  не завжди по-доброму ставляться не лише до своїх ровесників, а й до попередників, знаних майстрів слова? 

— Я написав десятки доброзичливих рецензій і відгуків на книжки, але не цурався й  літературних фейлетонів та ущипливих реплік. Звичайно, деякі автори на мене ображалися, бо вважали всі свої твори геніальними. Але здебільшого прислуховувалися, робили висновки і навіть дякували за те чи інше зауваження. Біля цих людей я й сам професійно зростав. Завжди було і є бажання не нашкодити авторові, а допомогти йому.

За всіх часів серед письменників переважали ті, хто ставився до своїх старших за віком колег із пієтетом, але вирізнялися й ті, хто, утверджуючись, відкидав доробок попередників. Це характерно і для 1920-их, і для 1960-их років. Але тоді не траплялося такого холодного прагматизму чи й нищівного цинізму, як нині.

— Сьогодні багато негативу виливається і на саму Спілку. Чи зможе  видавництво своєю діяльністю додати позитиву для  НСПУ?

— Намагаємося це робити, адже наші завдання спільні — працювати в ім’я літератури, духовності, українськості та європейськості, дбати про кожного письменника. Наша команда не уявляє себе поза НСПУ, поза її клопотами й проблемами. Те, що сьогодні відбувається у спілчанському середовищі й навколо нього, турбує  працівників видавництва, як і багатьох письменників. Часи складні. Колись «Український письменник» випускав щороку майже двісті книжок, був чималий прибуток, нині ж ми знову лише на початках того, що мали б успішно продовжувати. Але як є, так і є. Головне, щоб вистачило сил утілити в життя амбітні задуми: підготувати до друку новинки, відкрити кілька книгарень-кав’ярень, налагодити постійне функціонування книжкової світлиці…

Біда наша сьогоднішня і в тому, що письменницьке слово втратило вагу, до нього мало хто хоче прислухатися. Влада не цінує слово, а народ не цінує владу. Так ми й живемо. Не розумію тих колег, які, перебуваючи у Спілці, замість дієвих, ефективних реформ, силкуються її ліквідувати. Та я — оптиміст. Бо добро завжди перемагає.

Спілкувалася Тетяна Череп-Пероганич

СЛАВИНСЬКИЙ Микола Борисович народився 28.03.1948 р. у с. Павлівка Світловодського району на Кіровоградщині. Тривалий час працював у столичних ЗМІ, був заступником головного редактора журналів «Україна» та «Слово і час», головним редактором журналу «Науковий світ». Пише українською мовою. Автор науково-художнього видання «Ключі до заповітного», кримінального роману «Немовлята Сатани», документальної  оповіді «Євген Товстуха: двадцять тисяч секретів»,  ряду літературознавчих досліджень, поетичних збірок. Лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка, ряду інших премій у галузі літератури, мистецтва, критики.

 

Advertisements
Опубліковано у Україна. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s